Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
поручати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
поручатися — а/юся, а/єшся, недок., поручи/тися, ручу/ся, ру/чишся, док. 1) Давати поруку за кого , що небудь; ручатися. 2) тільки недок. Пас. до поручати … Український тлумачний словник
поручення — я, с. Дія за знач. поручити, поручати. || Справа, доручена кому небудь; доручення … Український тлумачний словник
поручити — див. поручати … Український тлумачний словник
ґварантувати — тую, Пр. Поручати, забезпечувати, гарантувати … Словник лемківскої говірки
доручати — ручам, ручаш, Ол. [1.] Вручати, передавати щось до рук. [2.] Поручати виконати певне завдання … Словник лемківскої говірки
